Ще раз про технологію посіву ярих зернових

«Сій в грязь, будеш князь» – це мудрість що підходить для посіву вручну, чи в крайньому випадку легенькою СЗ. В час десятитонних тракторів підхід має бути іншим.

Отже, основні проблеми, з якими зіштовхуються щороку аграрні підприємства під час посіву ярих зернових:

• вологість ґрунту та його фізична стиглість

• переущільнення ґрунту

• налипання ґрунту на робочі органи техніки

• недостача доступної вологи для початку вегетації.

Розглянемо ще раз дані проблеми та можливості для їх подолання.

Фізична стиглість ґрунту. Ознакою фізичної готовності ґрунту до обробітків є те що він перестає мазатись, не налипає на поверхню робочих органів ґрунтообробних агрегатів, на ріллі спостерігається посіріння верхівок гребенів. Обробіток фізично нестиглого ґрунту призводить до утворення стійких брил і досягти високої якості робіт у цьому випадку не можливо навіть при повторних обробітках. Сіяти в фізично нестиглий ґрунт – не можна! Це не просто зайві витрати палива, вимушений ремонт техніки заради сумнівної переваги (посів «раніше, ніж в сусіда»), – це, насамперед, втрата врожайності (в найгірших випадках – до 100%), а також надзвичайна шкода родючості ґрунтів.

Минулого року ми мали цьому наочне підтвердження: одне з господарств, яке прагнуло будь-що висіяти якомога раніше ярий ячмінь, протягом декількох тижнів після посіву не побачило очікуваних сходів. А коли сходи з'явилися, вони були надзвичайно не рівномірними та слабкими. Провівши агрономічне дослідження причини такого стану сходів, дійшли висновку: ячмінь не проростає за відсутності доступу кисню в ґрунт. Отже, намагання вийти якомога раніше в поле може нам надто дорого коштувати…

Переущільнення ґрунту. Особливо гостро ця проблема відображається на ярих культурах, коренева система яких слабше розвинена, ніж в озимих зернових. Весна – це час, коли на посів відведено надто мало часу. Тому багато господарств застосовують широкозахватну важку техніку, яка має високу продуктивність та виходять в поле, коли ґрунт ще фізично не стиглий. Результат: економія… часу, але ця економія обертається додатковими економічними витратами та втратою врожайності.

Думка експерта:
Сухий ґрунт має більшу стійкість до стискання. Найпростіше пошкодити вологий фізично нестиглий ґрунт. Всі ґрунтові капіляри поділяють на три види:
1. Великі – це капіляри з діаметром більше 1 мм. Вода в них не тримається. Призначені для газообміну.
2. Середні. Для всмоктування вологи рослини створюють вакуум тиском в 17 атмосфер. До середніх відносять капіляри що утримують воду, але з тиском менше 17 атмосфер, тобто воду доступну рослинам.
3. Малі – це капіляри з настільки малим діаметром, що вода в них тримається міцніше за всмоктувальну силу рослин.
Що відбувається підчас переїзду важкої техніки по нестиглому ґрунту? Великі капіляри звужуються і повітря в них стискається. Середні капіляри звужуються, але вода не може стиснутись, вона прориває собі малі капіляри і переходить в недоступну рослинам форму. Таким чином, посів по нестиглому ґрунті не гарантує забезпечення рослин вологою, навпаки, він збільшує відсоток недоступної води і значно погіршує газообмін.

Юрген Клер
Спеціаліст Баварського Державного
сільськогосподарського науково-дослідного інституту.

Переущільнення – це проблема, що не проявляє себе безпосередньо після посіву. Лише недоотримавши планових показників урожаїв ми починаємо шукати причину: мало дощів, погане насіння, техніка підвела… Ті господарства, які проаналізували глибше причини неврожаїв, давно вже позбулися цієї проблеми, оскільки добре усвідомили, що одним з найвагоміших факторів, що впливають на врожайність культур є переущільнення ґрунту. Отже, якщо ґрунт на полі «ліпиться» - жодних робіт не розпочинати! Щоб уникнути переущільнення ґрунту слід працювати виключно по фізично стиглому ґрунту.

Доцільно зменшити тиск в колесах трактора, поза як:

• площа контакту покришки із полем збільшується на третину, через це колії значно менші і тому менше ущільнення;

• тяглова спроможність покришок значно підвищується;

• на пухких поверхнях колеса менше провалюються, а під час обробітку свою форму змінює не ґрунт, а сама покришка.

Позитивно на стан ґрунту впливає застосування подвійних коліс.

Агротехнічні заходи, які дозволяють уникнути переущільнення ґрунту:

• прямий посів і посів по мульчі підвищує стабільність ґрунтів;

• один прохід важким посівним комплексом приносить менше шкоди, ніж декілька проходів ґрунтообробної та посівної техніки;

• за можливості – не глибокий обробіток, оптимально – із причіпними машинами;

• зменшення кількості та інтенсивності операцій із обробітку ґрунту, за можливості – використання комбінованих агрегатів;

• застосування плугів On-land;

• оптимальний вибір культур та дотримання сівозміни, що підходять до місцевих умов.

Якщо на полях наявне таки переущільнення ґрунту, то першочерговим заходом для його усунення є проведення восени глибокого обробітку – руйнування «плужної підошви». Досвід одного з господарств Чернігівщини показав, що після обробітку глибокорозпушувачем поля з переущільненим ґрунтом, весняно-польові роботи на цьому полі розпочали на 11 днів раніше, ніж на полі, на якому не проводився глибокий обробіток ґрунту. В поля два шляхи надходження та втрати вологи: атмосфера і глибші шари ґрунту. Плужна підошва перекриває другий шлях. Перед посівом поле повільно просихає, бо волога може лише випаровуватись і не може проходити в глибші шари. Пізніше джерелом вологи можуть бути лише опади, капіляри з глибших шарів перекриті ущільненням.

Налипання ґрунту на робочі органи техніки. Напевно з цією проблемою стикалися всі господарства. Основною причиною є не технічна недосконалість агрегатів, а в першу чергу робота в фізично нестиглому ґрунті. Звичайно, що в теорії все виглядає просто. Навесні інженерам і агрономам ставлять чіткі завдання: посіяти. Але ж яка користь від того, що посіяний рано дорогою технікою з дорогим сервісом (навіть цілодобовим) ярий ячмінь не зійшов? Фізично стиглий ґрунт не налипає на робочі органи ґрунтообробної та посівної техніки, якщо вона відповідає обраній вами технології.

Вологість ґрунту на початкових стадіях вегетації. Найкраще ґрунтова волога зберігається за умов одночасного проведення шлейфування і боронування зябу в поперек оранки. При цьому ґрунт добре розпушується та вирівнюється його поверхня. Створення на поверхні ґрунту дрібнокомкуватої структури запобігає випаровуванню вологи, оскільки переривається капілярний зв’язок між нижнім (зволоженим) та верхнім (сухим) горизонтами.

Обробіток фізично нестиглого ґрунту призводить до погіршення розвитку рослин через кисневе голодування, а також спричиняє переущільнення та суттєву втрату родючості.

Передпосівний обробіток забезпечує розпушування верхнього посівного шару і створення ущільненого вирівняного і вологого посівного ложа, щоб насіння розміщувалося на ньому і було прикрите розпушеним шаром ґрунту для кращого доступу до нього вологи, тепла й повітря.

Культивація проводиться безпосередньо перед посівом (3 години) на глибину висівання насіння (3-5 см), а після висіву зернових – обов’язково прикочування котками – закриття вологи. Затримка закриття вологи, особливо в посушливі роки, хоча б на один день призводить до великих втрат її з ґрунту і погіршує якість наступних обробітків та сівби ярих культур. Встановлено, що з гребеневої поверхні особливо з переущільненого ґрунту у весняні сонячні дні випаровується від 80 до 100 т/га води. Тому закриття ґрунтової вологи є важливим агрозаходом. Зверніть увагу, що прикочування посівів можна проводити ВИКЛЮЧНО тоді, коли ґрунт фізично стиглий. Особливо це стосується мілконасіннєвих культур: ріпак, люцерна. Коткування по мокрому полі створить поверхню поля, аналогічну бетону! Коткування не доцільне при використанні посівних комплексів, оскільки цю функцію виконує сам комплекс. Додаткове коткування після посівного комплексу призводить до надлишкового переущільнення.

Особливу увагу під час посіву ярих культур слід приділити посівній техніці. Адже навесні господарства не мають стільки часу для проведення посівних робіт, як восени. Тому в погоні за гектарами дуже часто не дотримуються технології та посів проводиться не якісно. Посівна техніка повинна бути не тільки високопродуктивною, а ще й відповідати вимогам весняного посіву.

На високий врожай можна розраховувати лише тоді, коли в ґрунті створені оптимальні умови для життя як рослин так і мікроорганізмів. Весною найпростіше порушити баланс системи життя в ґрунті. Весняний посів на пробачає поспіху. Пам’ятайте, що отримати дружні сходи набагато важливіше за ранній посів.