Пошук правильної та оптимальної системи обробітку грунту в Україні відбувається вже довгі роки. На багатьох підприємствах відбувається сліпе копіювання технологій, підприємства купують дорогу зарубіжну техніку, але використовують її не ефективно чи не відповідно до вимог технології. Більшість  прихильників «енергоощадних» технологій відмовляючись від плуга чи висловлюючи своє несприйняття відвальної системи обробітку апелюють до можливості заощадження коштів та підвищення рентабельності через зниження інтенсивності обробітку ґрунту. Проте останні  роки, через значне зростання цін на зернові, добрива та засоби захисту рослин (що доречі зростають швидшими темпами ніж ціна на пальне), цей аргумент виглядає дещо сумнівно.  Та й підвищення ефективності виробництва – це не лише питання використання чи не використання плуга.
    Робота «по нулю» чи «мінімалці» вимагає чималих фахових знань та чіткого дотримання технологій. Якщо раніше прорахунки при обробці ґрунту чи посіві можна було нівелювати за допомогою добрив, засобів захисту чи різних препаратів, то зараз (через ріст цін на них) це стає достатньо проблематичним. Та й якість останніх за часту бажає бути кращою –  не приносячи бажаного ефекту  особливо в кукурузник та соняшникових регіонах.
Все це стало результатом того, що ринок плугів в Україні зараз на підйомі – пропонуються  плуги з різними конструктивними рішеннями, техніко-економічними та іншими характеристиками. Як не заплутатися в цьому різноманітті та вибрати правильний плуг? Перш за все необхідно дати відповідь на питання, яку якість роботи ми очікуємо від плугу? Правильна (якісна) оранка повинна відповідати наступним агротехнічним вимогам:
    o Однаковий розмір пласта по всьому фронту роботи
    o Щільне прилягання пластів один до одного
    o Повне заробляння органічних добрив, рослинних та пожнивних рештків
    o Рівна чи з невеликими гребнями поверхня поля
    o Витримана прямолінійність та горизонтальність борозн
    o Рівномірність борозн по глибині
    Також при виборі плугу необхідно звертати уваги на такі моменти як: наявний тракторний парк, міцність та надійність плугу, наявність сервісного обслуговування та запчастин.

    Якість оранки в значній мірі залежить від форми відвалу, що впливають на повноту обертання орного шару та його рихлення. З огляду на це відвали по формі є гвинтові, циліндричні, полу гвинтові та культурні.  При роботі з культурними та циліндричними відвалами пласт відразу різко і круто піднімається і відкидається на сторону. Досягається добре рихлення, але погане обертання. Їх використовують на староорних землях та легких ґрунтах . В іншому випадку  – утворюються глиби.  Гвинтові відвали добре перевертають пласт, але погано його розрихлюють. На українських чорноземах, глинистих та суглинистих ґрунтах найкраще себе зарекомендували напівгвинтові (універсальні відвали), що забезпечують добрий оборот пласта та достатнє рихлення. Їх використовують на полях з великою кількістю пожнивних рештків, з цупким шаром дернини чи на полях, які довго не оралися. Плуги також бувають з суцільними та перистими (стрічковими) відвалами. Вартість стрічкових відвалів значно вище звичайних, але служать вони довше, забезпечують деяку економію палива. На практиці, вибір оптимального відвалу залежить від конкретних умов господарства та його ґрунтів.

    Оранку з передплужниками проводять на полях з орним шаром не менше ніж 20см. При роботі з передплужниками поживні рештки добре заорюються та не виступають на поверхню. При цьому основний пласт, частину верхнього шару якого зняв передплужник, добре розрихлюється, утворюючи при цьому добре розроблену та достатньо злиту поверхню. Достатньої якості оранку можуть також забезпечити плуги з напівгвинтовими відвалами та кутознімниками. Але кутознімники доцільно використовувати при глибині оранки не більше 20см та на кам’янистих ґрунтах.

    Технологічні простої  через забивання плуга часто майже в два рази зменшують продуктивність його роботи. Вирішальним тут є конструктивні особливості плуга, а саме – висота рами відносно дна борозни та відстань між корпусами. При використанні передплужників, при зменшенні вільного місця між корпусами, відбувається забивання плуга пожнивними рештками, особливо це відчутно при оранці по соняшнику та кукурудзі. В такому випадку знімають передплужники, свідомо йдучи на зниження якості оранки. В деякій мірі допомагає встановлення кутознімників, але тільки на напівгвинтових відвалах.
    Крім відстані між корпусами на оборот пласта також впливає висота рами. При оранці на 25-27 см, в вологих умовах та з висотою стернею для вільного перекидання пласта необхідно звертати увагу на плуги з достатньою висотою від рами до дна борозни.
Діапазон регулювання ширини захвату корпусу
    Для доброго обороту пласта та константної якості оранки при роботі на різних ґрунтах та глибинах плуг повинен мати широкий діапазон налаштування ширини захвату корпуса (наприклад 32-38-43-48-54 см). Ці налаштування також дають можливість оптимально завантажити трактор. Доцільно це робити якраз не за рахунок збільшення швидкості роботи трактора, а через збільшення ширини захвату плуга. Оскільки тяговий опір при цьому значно менший ніж при роботі на вищих швидкостях. Звідси – нижчі витрати палива та знос робочих органів.

Захист стійок корпусу від перевантаження

    На українських полях доцільно використовувати прості системи захисту від перевантаження – зі зрізними чи розривними болтами на стійках корпусів. Їх вартість невисока, а заміна не вимагає довгих простоїв. Розривні болти дещо кращі зрізних, оскільки болт при поломці не залишається в середині, а просто випадає, що підвищує швидкість та простоту заміни. Навіть при великій кількості замін отвір стійки не деформується, що забезпечує рівномірну глибину роботи усіх корпусів. На кам’янистих чи досить важких ґрунтах з частим виникнення критичних перевантажень як правило використовують більш дорожчі гідравлічні системи захисту.

    При роботі трактора з плугом (особливо в вологих умовах) бажано знизити пробуксовку коліс трактора. Для цього деякі виробники плугів опційно оснащують їх системо запобігання пробуксовці трактора, що дозволяє переносити вагу плуга на задню вісь трактора. За рахунок цього відбувається підвищення продуктивності роботи на 5-7%, а також забезпечується економія пального до 10-15 відсотків.

 

    Отже, так традиційно склалося, що плуг з давніх часів займав та й займатиме важливе місце на українських чорноземах. Тому до його вибору треба підійти відповідально, відкинувши всі стереотипи чи прихильність до тих чи інших брендів . Щодо орати чи не орати – то тут  треба «копати» ще глибше – необхідно оцінювати ту чи іншу технологію не по паливу та урожайності окремо взятої культури чи поля, а брати до уваги економічний результат всієї сівозміни!