Пшеницю сіють всі, а великі врожаї збирають одиниці.
Мабуть, важко знайти культуру більш поширену в Україні, аніж пшениця. Практично всі господарства практикують посіви цієї культури, однак врожайність її дуже різниться навіть у сусідніх господарствах в один рік. Ми висвітлимо кілька моментів, що допоможуть вам підвищити врожайність пшениці.
Передпосівний обробіток
Вибір передпосівного обробітку залежить від попередника. Кукурудза - не найкращий попередник для пшениці: Короткий проміжок для обробітку перед посівом і проблема пожнивних решток. Кращою сівозміною є кукурудза – соя – пшениця. При цьому за комбайном іде мульчувач (подрібнення пожнивних решток та боротьба з стебловим метеликом), за ним короткобазова дискова борона завглибшки 5-10 см (залежно від урожайності кукурудзи). Через деякий час частково мінералізовані рештки заорюють (варіант – глибоке культивування з ретельним перемішуванням; лапами, розміщеними в три і більше рядів: у такому разі культивувати краще восени, а за несприятливих погодних умов - навесні).
Надлишок азоту в легкодоступній амонійній формі є негативним для стартових умов сої - це стримує зараження коріння сої бульбочковими бактеріями. Тому кукурудза є хорошим попередником для сої, оскільки за розкладання її пожнивних решток вивільняється мало азоту в амонійній формі. Соя менш вибаглива до обробітку ґрунту. Навіть кислоти, що утворюються в законсервованих пожнивних рештках, мало впливають на її розвиток. Якщо все-таки вирішили сіяти пшеницю після кукурудзи, то за комбайном одразу пускають мульчувач, дискову борону (5-10 см), через два тижні проводять оранку (обов’язково з якісним зворотним ущільненням), передпосівний обробіток і сівбу. Увесь процес триватиме мінімум місяць. Такий варіант можливий виключно на кукурудзі з малим ФАО, яку слід зібрати до початку вересня.
Ріпак як попередник для пшениці, створює низку проблем із падалицею. У такому разі краще провести перший обробіток негайно за комбайном на глибину до 3 см (дисковий лущильник, ножовий коток CrossCutter, чи важкі шпорові котки). Завдання першого обробітку - провокація проростання падалиці, а тому в жодному разі не можна його проводити на глибину, що перевищує глибину висіву ріпаку. За потрапляння ріпакового насіння завглибшки понад 5 см воно може перебувати в стані "сплячки" і зберігати здатність до проростання протягом 10 років. Другим обробітком може бути мульчування. Через тиждень-два, коли падалиця достатньо проросла, можна провести дискування завглибшки 7-12 см, щоб знищити падалицю та загорнути пожнивні рештки ріпаку. Коренева система ріпаку добре розпушує грунт, тому потреби у глибокому обробітку немає. Якщо попередником є пшениця, то основна проблема - тиск хвороб та падалиця. Оранка за сівби пшениці по пшениці має як свої переваги (боротьба з хворобами й шкідниками, насичення киснем для кращої мінералізації), так і недоліки (здорощує вирощування культури, за нестачі вологи в ґрунті виникають проблеми з глибами). Тож передпосівний обробіток має створювати таку структуру ґрунту, що забезпечує доступ вологи й повітря. Активніший обробіток зменшує розмір грунтових пор та збільшує капілярність грунту. В посівному горизонті має бути 50% фракцій ґрунту співрозмірних з посівним матеріалом (створюють пори для капілярної вологи) і 50% більших (ці відповідають за наявність більших грунтових пор для повітря). Що посушливіший регіон, то більше має бути менших фракцій (і відповідно капілярних пор грунту).
Висів
Норма висіву визначається за трьома факторами - можливість сорту, конкуренція в рядку, спроможність сівалки. Для зменшення конкуренції в рядку середня відстань між рослинами має становити 2-3 см. Інакше розпочнеться боротьба за сонце і рослини більше розвиватимуть зелену масу для фотосинтезу. Кореневище при цьому буде менш розвинутим. Тобто ми виходимо на норму від 33 до 50 насінин на погонний метр рядка, питання лише в тому скільки рядків може зробити сівалка на 1 м ширини. За міжряддя завширшки 12,5 см отримаємо 8 рядків і 400 насінин/м² (за маси За міжряддя 20 см – 5 рядків і 250 насінин/м²(125 кг/га). Дослідження Баварського інституту землеробства (Німеччина) показали, що максимальну врожайність пшениця дала за норми 450-500 рослин/м². До того ж більшість сівалок через велику ширину міжряддя неспроможні справитися з такою нормою, не загущуючи рослини в рядку. Порада спеціалістів інституту: між передпосівним обробітком та сівбою частину посівматеріалу вносити за допомогою розкидача мінеральних добрив. Застереження: такий метод може себе виправдати лише за достатньої кількості вологи. За даними німецького консультаційного центру N.U.Agrar, рекомендації для сівби в Центральній і Західній Україні - 400-450 зерен/м², Східна і Південна – 380-400 через меншу кількість опадів (табл. 1).
Строки висіву. Початок визначається тривалістю світлового дня. З 12 вересня світловий день скорочується і це являється сигналом рослині до правильного розвитку та кущення. Довгий світловий день негативно впливає на кущення. Пшениця має ввійти в зимівлю з 3-4 стеблами по 3-4 листки на кожному. Менше означатиме втрату врожайності, більше - переростання рослин і ризик вимерзання. Визначальним фактором розвитку є сума середньодобових температур. Виходячи з цього посівну слід закінчити до 8 жовтня (краще до 24 вересня). Що холодніша осінь прогнозується, то раніше варто закінчити посівну. (табл. 2).
На формування кожного листка йде 70 градусів суми середньодобових температур, тобто для формування 4 пагонів спроможних перезимувати, потрібно близько 73 дні (для 3-х пагонів – 58). Беручи до уваги припинення розвитку приблизно 5 грудня (через низьку середньодобову температуру) це означає, що посівна має закінчуватися 24 вересня (для трьох пагонів – 8 жовтня). Оскільки тривалість світлового дня впливає на процес кущення, то не варто починати сівбу пшениці раніше 12 вересня. Тож, оптимальну перезимівлю (і найвищий врожай) забезпечує період посівної з 12 по 24 вересня. Якщо ви не можете засіяти всю площу за 12 днів, це означає, що у вас недостатньо посівної техніки. Відома навіть практика, коли за висіву після 1 жовтня збільшують висівну норму, мовляв, «не встигне розкущитися зате густіше зійде». Така практика хибна, оскільки пізніші посіви мають менше часу для накопичення цукрів та ще й конкуренція за світло не сприяє розвитку. Пізні загущені посіви входять у зиму слаборозвинутими і більш схильними до вимерзання.
Отже, щоб отримати високий урожай пшениці потрібно:
- дотриматися сівозміни, що забезпечить хорошого попередника;
- провести необхідний передпосівний обробіток, який знищить падалицю та підготує грунт до сівби;
- провести сівбу з оптимальною нормою в технологічні строки;
- сподіватися на сприятливу погоду.