Середня врожайність пшениці за останні 20 років в Україні зросла з 2,4 до 4,1 тонн/га. В Черкаській області отримали врожай – 11,2 т/га. В 2016 році в Новій Зеландії фермер отримав врожай – 16,791 т/га, а в Британії в 2015 році фермер отримав – 16,519 т/га. Вчені говорять про теоретично можливі 24 т/га для сучасних сортів пшениці. Звичайно, багато залежить від погоди, однак, є фактори, на які ми можемо вплинути. Їх можна розділити на два види: «що ми сіємо?» та «куди ми сіємо?»

Що ми сіємо? – сорт пшениці. Щоб отримати високий врожай потрібно по максимуму використати кущення осіннього періоду. На час припинення осінньої вегетації пшениця повинна мати 3-4 продуктивних стебла по 3-4 листки на кожному. Сорти генетично схильні до кущення потребують більше простору. Тут відстань між рослинами в рядку має бути близько 5 см. На сортах не схильних до кущення потрібну норму колосків на гектар отримують більшою нормою посіву. Відстань між рослинами в рядку тут не менше 2,5 см. Норму на квадратний метр визначатиме міжряддя.

Мова йде про норму рослин, що зійдуть. Для визначення норми посіву потрібно ввести поправку на відсоток схожості. Рослини, що не зійдуть розподіляються не рівномірно. При низькій схожості посівного матеріалу можна отримати “тут густо – там пусто”. Для рівномірного розподілу площі живлення використовувати потрібно якісний посівний матеріал з високим відсотком схожості.

Строки посіву також визначаються оптимальною фазою входження в зиму. Для різних регіонів строки будуть різними, та основним є необхідна кількість температур для виконання поставлених умов: 4 пагони, мінімум по 3 листки. Так, наприклад, до огляду таблиця залежності розвитку рослини від суми середньодобових температур:

Тут ми бачимо, що для необхідного розвитку рослині потрібно суми середньодобових температур 580 °C. Нижча фаза розвитку – втрат врожайності, вища – ризик вимерзання. На основі графіків зміни середньодобових температур за кілька років вираховується типова дата припинення вегетації (середньодобова нижче +4) для даного регіону. Від дати припинення вегетації вираховується необхідна кількість днів для отримання 580 °C суми температур – це і буде оптимальна дата посіву.

Куди ми сіємо? Задача передпосівного обробітку: зробити доступними поживні речовини, вологу та повітря. Структура говорить про величину фракцій, щільність про густину ґрунту – про кг/м3. Щоб досягти відповідного подрібнення потрібен інтенсивний обробіток, що значно розпушує ґрунт. Оптимальна щільність чорнозему 1,40-1,45 г СР/см3. Від 1,60 г СР/см3 говорять про надмірне ущільнення. Інтенсивний обробіток дає густину 1,30-1,35 г СР/см3 – а це значить що необхідне зворотне ущільнення. Тобто, знаряддя для передпосівного обробітку має бути обов’язково обладнане котком. Правильний передпосівний обробіток забезпечує контакт посівного матеріалу з ґрунтом. Вимога до передпосівного обробітку: 50% часток співрозмірних з величиною зерна і 50% менших за зерно. Перші забезпечують утворення повітряних пор, другі – водних капілярів. За капіляри та мікрокапіляри відповідає природна структура ґрунту. Впливати на неї можливо в довготерміновому періоді збільшенням частки гумусу. Обробіток формує повітряні пори.

Для передпосівного обробітку має обов’язково бути виконана умова рівномірності глибини обробітку – це в подальшому вплине на рівномірність розвитку рослин. Навіть за умови, що сівалка зможе покласти зерно на однакову глибину не рівномірний попередній обробіток внесе свої корективи.

Так виглядає поле з нерівномірністю в дотриманні глибини: глибина посіву від 2 до 4 см.

Що це означає для остаточного результату, для врожаю? Різниця у сходах в 3 дні означає різницю на одну фазу розвитку (на один листочок). Врожай з слабшої рослини буде в два рази менший. Різниця в сходах в 6 днів означає різницю в дві фази (два листочки). Скоріше за все, слабший сусід буде “притиснутий” і не сформує колоса зовсім.

Ще один з факторів глибини посіву є вузол кущення рослини.

В незалежності від глибини посіву, вузол кущення розміщується на глибині 2-2,5 см. Його вимерзання означає загибель рослини. Посіяти глибше – значить більше часу і витратити енергії на проростання, менше – на накопичення поживних речовин. Тобто підняти ймовірність вимерзання рослини. З іншої сторони сіяти потрібно у вологе середовище, а на глибині в 2-2,5 см вологи може не бути (тут на допомогу якісний обробіток ґрунту) і тому часто сіють глибше.

Отже, потрібно підібрати сорт пшениці, вибрати правильні строки посіву, зробити якісний обробіток ґрунту та посіяти на однакову глибину рівномірно розподіливши площу живлення. Проте, інтенсивність обробітку негативно впливає на збереження вологи. Останні роки показують, що вологи стає все менш і менш, кількість опадів поступово зменшується, і випадають вони не рівномірно. У відповідності до цих передумов аграрії переходять з простих моно-сівалок на посівні комплекси, що можуть виконати декілька операцій за один прохід, що значно скорочує втрати вологи.

Так, наприклад прямий посів в стерню соняшника.

Дозволяє вкластися в агрономічні строки та економить вологу. При розрахунку внесення добрив норму збільшують на потребу в мінералізації пожнивних решток.

    

     Прямий посів в стерню соняшника  / Різниця в збереженні вологи /  Посів після дискування.

Хороші українські господарства отримують врожай пшениці від 50 до 90 ц/га (за ціни в 175 доларів/тонна, це 900-1 500 доларів з гектару). Суттєва різниця! Сучасні посівні комплекси розраховані на термін експлуатації в 50 000 га. Тобто, відповідають за оборот в 44-79 мільйонів доларів. Повні витрати на гектар пшениці коливаються в межах 350-550 доларів. З них вартість посівного комплексу становить 2-4 долари. Чи можливо отримувати більші врожаї? – Відповідь так. Чи варто це робити? – Економіка каже що варто. Та й сам розвиток аграрного ринку говорить що потрібно технологічно та технічно рости, сюди приходить все більше й більше гравців з різним набором знань та з різними можливостями – як наслідок на конкурентному ринку рентабельними залишаться тільки найбільш сильні гравці. Тут все як з пшеницею: відстанеш у розвитку на фазу чи дві і тебе притиснуть більш розвинуті сусіди.