Втрата вологи. Протягом двох останніх десятиліть клімат України стає більш посушливим, що загострюєтаку важливу проблему в рослинництві, як збереження продуктивної вологи в ґрунті для забезпечення нормального росту і розвитку культур. Це особливо актуально під час проведення передпосівного обробітку ґрунту та сівби сільськогосподарських культур, адже найменші витрати вологи в цей період призводять до збільшення терміну проростання та зменшення польової схожості насіння, що в свою чергу, зменшує продуктивну густоту рослин, а отже, і врожайність сільськогосподарських культур. Тобто, час між обробітком ґрунту та посівом має бути якомога коротшим, аби насіння потрапило до волого ґрунту.
За традиційного посіву спочатку проводять передпосівний обробіток (дискування чи культивацію). Часто одного обробітку недостатньо для розрівняння мікрорельєфу і його проводять у два сліди. З одного боку, для дотримання глибини посіву сошниками звичайних сівалок має бути вирівняний мікрорельєф, з іншого, кожен наступний прохід техніки – це додаткові втрати вологи. Між передпосівним обробітком та посівом проходить певний час (у кращому випадку кілька годин), протягом якого волога випаровується з ґрунту. Звичайні сівалки дають невеликий тиск і виникає загроза зависання посівматеріалу, бо зерно недостатньо контактує з фракціями ґрунту. Такий посів потребує додаткового прикочування. Котки ущільнюють шар ґрунту, створюючи капіляри, якими волога піднімається до поверхні поля та випаровується.
Посівні комплекси за один прохід проводять передпосівний обробіток, передпосівне ущільнення, посів, післяпосівне ущільнення та боронування. Передпосівний обробіток розрівнює мікрорельєф та піднімає вологу. Передпосівне ущільнення додатково розрівнює поверхню та створює капіляри, що підтягуватимуть вологу в посівний горизонт. Післяпосівне ущільнення закриває борозну від сошників та забезпечує надійний контакт насіння з фракціями ґрунту. Боронування створює пухкий шар над посівним горизонтом, тим самим руйнуючи капіляри. Волога підтягується до посівного горизонту та не піднімається вище. Від передпосівного обробітку до посіву і закриття вологи борінкою проходить менше 2 секунд. Посівний комплекс – це не просто велика сівалка, він потребує певного підходу. За умови його використання варто відмовитися від одного передпосівного обробітку, коткувати після нього також не потрібно. Зайві дії лише підвищать собівартість та призведуть до додаткових втрат вологи.

 

Зліва посів посівним комплексом. Справа – дискування в той же день і посів через 24 години. 

                                              Жодного дощу наступні три тижні.

Дотримання глибини посіву. Часто посів здійснюють на відстань, більшу за фізіологічну потребу рослин. І причина тут у недотриманні сталої глибини сошниками. Лише частина насіння закладається на визначену норму, інша частина буде на меншій, а якась взагалі може залишитися незаробленою. От і встановлюють сошники глибше, аби тільки зерно не зосталось на поверхні. Насіння, зароблене глибше, витрачає більше енергії, щоб прорости, і сходи з'являються ослабленими з малорозвиненим кореневищем. Ще гірше, коли сходи неоднорідні: не глибоко зароблена частина рослин розвивається краще і швидше. Добрива та хімзахист мають оптимальний вплив у конкретних фазах розвитку рослини, а що робити з полем, на якому різні рослини в різній стадії розвитку?
За традиційної технології можливою причиною недотримання глибини посіву може бути нерівне підґрунтя після передпосівного обробітку. Особливо, коли йдеться про дискування. Точно вести сошник сівалки слідом за диском дискової борони можна, лише використовуючи надточні навігатори системи точного землеробства. Іншою причиною може бути недостатній тиск на сошник. У сівалки просто не вистачає ваги для створення потрібного тиску. Щоб запобігти цьому, ґрунт розпушують додатковими проходами передпосівного обробітку. Це, в свою чергу, збільшує ризики пересушення ґрунту та втрати його структурності.
Конструкція посівного комплексу розроблена таким чином, щоб кожен сошник ішов слідом за диском дискової борони. Це гарантує рівне підґрунтя під кожен сошник. Суцільна рама дозволяє перенести до 55% маси посівного комплексу на сошники. Цим забезпечується тиск до 120 кг на сошник. Тож стає можливим точне ведення сошника на заданій глибині у твердому ґрунті та на полях з великою кількістю пожнивних решток, тобто витримується однакова глибина закладання насіння та дружні сходи. Це не стосується посівних комбінацій, де дискова борона має окрему раму від сівалки та може використовуватися окремо.

Економічний бік. Посівний комплекс виконує п’ять операцій за один прохід і вимагає значно більших потужностей порівняно зі звичайною сівалкою. Якщо для СЗ-5,4 буде достатньо трактора потужністю 85-90 к.с., то посівний комплекс із робочою шириною 6 м вимагає трактор від 270 к.с. Незважаючи на більшу потужність, витрати дизпалива при цьому зменшуються як мінімум на 10 л/га порівняно з класичним посівом з окремим передпосівним обробітком. Залежно від стану поля, посівний комплекс буде витрачати від 7 до 10 л/га пального. Використання посівного комплексу простіше з погляду логістики та амортизації: один тракторист, один трактор і один комплекс виконують всю роботу.
Виконання п’яти технологічних операцій за один прохід, зменшення кількості машин у полі, та кількості проїздів, відповідно зменшення ущільнення ґрунту, збереження дорогоцінної вологи, зменшення витрат на оплату праці та значна економія пального, висока продуктивність – це основні параметри, котрі дозволяють аграріям отримати якісний посів та економічно оптимізувати рослинництво.