Економічний ефект якості грубих кормів

Економічний ефект якості грубих кормів

«Якість грубих кормів стоїть в основі економіки молочного бізнесу» - це істина, яку розуміють всі. Однак, саму якість часто помилково розуміють як абстрактне поняття. Економіка – це обов’язково цифри, і визначають їх конкретні цифри якості грубих кормів. На що потрібно орієнтуватися і який вплив воно має? Давайте розбиратися разом.

Про ситуацію в світі
Закриття певних ринків збуту молокопродукції та зняття квот на виробництво в ЄС спричинили надлишок молока на світовому ринку та падіння цін. Закупівельна ціна на молоко в різних країнах ЄС коливається від 19 до 25 Євроцентів. Ця ситуація особливо болісливо вдарила по експортноорієнтованих державах (наприклад: Україна). За оцінкою експертів попит та пропозиція молока на світовому ринку зрівняються ближче до 2019-2020 рр. Тобто, значного підняття світових цін на молоко не варто очікувати ще 4 роки.
Молочні господарства Європи умовно можна розділити на дві групи:
а) Надій на рівні 7-8 тисяч на дійну в рік. Концентрованих кормів в раціоні до 30%. Більше 60% надою – це молоко з грубих кормів. Корови дають 5-6 лактацій. Мінімальні витрати на ветеринарію. Оскільки годівля менш ризикована, то багато речей відбувається на інтуїції, візуальній оцінці кормів, раціону та корів. Такі підприємства лишаються прибутковими навіть при закупівельній ціні на молоко в 19 Євроцентів.
б) Надій на рівні 10-12 тисяч на дійну в рік. Концентрованих кормів в раціоні від 45%. Надій з грубих кормів – до 40% від загального надою. Корови живуть менше 4 лактацій. Через більшу ризикованість годівлі значно більші витрати на ветеринарію. Потреба в цілій системі контролю здоров'я з графіком процедур, лабораторних аналізів, спеціалізованих програм, консультування науковців. Це додатковий робочий час та витрати, що збільшують собівартість. На сьогодні такі господарства будуть беззбитковими при закупівельних цінах від 25 Євроцентів.
На наше глибоке переконання саме перший вид є прийнятним для України. Щоб іти цим шляхом потрібно зрозуміти, що: 
- великі надої не означають високих прибутків 
- концентрати – це не джерело молока, а засіб балансування раціону 
- для балансування 25% більше, ніж достатньо 
- грубі корма – це єдине джерело економічно привабливого молока 
- грубі корма мають бути найвищої якості.
 
Про грубі корма в Україні
Ще 10 років тому 15% протеїну в люцерновому сінажі вітчизняні аграрії вважали за хороший результат. Зараз показником в 20-22% вже нікого не здивуєш. Для хороших підприємств це норма. Причому, є приклади вітчизняних сінажів-рекордсменів з вмістом протеїну 24% а то і 28%. Звичайно, якість сінажу визначається не єдиним вмістом протеїну. Має бути хороша перетравність (НДК не більше 40%, КДК не більше 30%, геміцелюлоза не менше 10%) та чистота корму (сира зола до 10%). І тут наші не пасуть задніх: маємо аналізи з НДК в 32% і сирою золою в 8,5%. Єдиним параметром, де ми значно відстаємо від американських колег є вміст енергії в люцерновому сінажі. На це є як об’єктивні причини (погодні умови, що визначають час від скошування до герметизації в траншеї) так і суб’єктивні (система підживлення та продуктивність кормозаготівельної лінійки техніки). Тобто, заготовити грубі корма екстра класу в Україні можливо і в 2015 році це підтвердили багато вітчизняних підприємств. Саме такі грубі корма є основою економічно рентабельного молока.
 
Дослід 1
Дослід показовий тим, що господарство за три укоси заготовило три абсолютно різні люцернові сінажі. Перший укіс пройшов вчасно (люцерна на початку бутонізації) і цільові показники сінажу було досягнуто. Сирий протеїн – 20%, НДК – 40%, сира зола – 11%. Другому укосу завадили погодні умови. Завершили укіс на початку фази цвітіння. Сирий протеїн – 15%, НДК – 49%, сира зола – 10,5%. Третій укіс убрали для того, щоб в зиму люцерна пішла не перерослою. Завершили до фази бутонізації. Сирий протеїн – 26%, НДК – 31%, сира зола – 11%. 
Почали годівлю з сінажу першого укосу. При переході на сінаж другого укосу довелося вносити корективи в раціон. Через менший вміст протеїну в тих самих кілограмах люцернового сінажу довелося збільшити частку соєвого шроту на 0,44 кг на корову в день. Це автоматично збільшило вартість раціону на 4,4 грн (а відповідно і собівартість молока). Збільшення клітковини зменшило добове споживання на 14%. Витрати на раціон зменшилися на 7,26 грн на корову в день. Через кілька днів надої впали на 9%. Економічні втрати на зменшенні молока оцінювалися в 13,10 грн. Загальний економічний ефект від здорожчання раціону та зниження надоїв – 10,24 грн з корови в день.
Сінаж третього укосу згодовувався не довго (загальна маса була не великою). Третій раціон порівнювали з першим. Через більший вміст протеїну в сінажі зменшили частку соєвого шроту на 0,53 кг, раціон став дешевше на 5,30 грн. Через нижчий вміст клітковини споживання цього раціону піднялося на 13%, витрати на раціон зросли на 7,24 грн. Надої піднялися на 8% (+11,7 грн). Загальний економічний ефект від здешевлення раціону та збільшення надоїв + 9,76 грн.
Таблиця 1. Результати дослідження
Раціон на основі Протеїн  НДК  Потреба в додатковому шроті, кг/грн  Вплив на споживання / надій  Загальний економічний ефект, грн
Сінаж на початок бутонізації  20% До 40%       
Сінаж на кінець бутонізації 15% Від 50%

+ 0,44 кг                                  + 4,4 грн

-14%                                     -9% (-13,1 грн) -10,24 грн
Сінаж до бутонізації 26%  31%  - 0,53 кг                                  - 5,3 грн +13%                                          +8% (+11,7 грн)  +9,76 грн
 
Недоліком дослідження було те, що собівартість сінажу рахувалася як усереднена цифра на всі укоси (850 грн/тонна). На цю цифру значно вплинув третій укіс з низькою врожайністю. Обрахунку собівартості окремих укосів не велося.
 
Таблиця 2. Вартість протеїну в різних кормах
  Ціна, грн/т Вологість, % Вміст протеїну в кг СР, % Ціна за кг, грн
Соєвий шрот  10 000 грн 10% 50% 22,22 грн/кг 
Соєва макуха 9 500 грн 10% 43% 24,55 грн/кг 
Соняшниковий шрот 5 000 грн 10% 38% 14,62 грн/кг 
Соняшникова макуха 4 600 грн 10% 35% 14,60 грн/кг 
Пшеничні висівки 3000 грн 10% 15% 22,22 грн/кг 
Пивна дробина 4 800 грн  75% 28% 68,57 грн/кг 
Кукурудза, зерно 4 000 грн 12% 9% 50,51 грн/кг 
Сінаж люцерни  850 грн  60% 20% 10,63 грн/кг 
 
Дослід 2
На господарстві щодня важили розданий раціон для дійного стада та з’їди. Періодично проводили оцінку вологості раціону (два рази в тиждень). Щодня вівся облік кількості дійних корів. Денний надій обраховувався як сума зданого на молокозавод та випоєного телятам. До розгляду не бралися корови на лікуванні (ні їх раціон, ні їх надої). Дослід тривав з 1 червня по 1 грудня 2015 року (183 дні). В процесі досліду було внесено 4 зміни в раціоні та виділено відповідно 5 етапів досліду.
Перший етап тривав 84 дні. Згодовувався сталий раціон з високими якісними показниками кормів. Спостерігалися відносно незначні денні коливання в споживанні та надоях. Середній рівень споживання – 21,65 кг СР. Середньодобовий надій – 26,61 кг. При збереженні даної тенденції господарство планує закрити рік з надоєм в 8 100 на дійну.
Прийшла нова партія соєвого шроту. Лише на початок третього тижня візуально стало помітно, що шрот не відповідає якісним показникам. Корови зреагували на нижчу якість з першого дня переходу на новий шрот. Другий етап тривав 22 дні. Середній рівень споживання знизився до 21,03 кг СР. Середньодобовий надій – 24,41 кг (зменшився на 2,2 кг з корови в  день). Запланований річний надій зменшили на 700 кг (7 400 кг на дійну).
Відкрили нову траншею, якість сінажу в якій була дещо нижча. При заготівлі цей сінаж був закладений з вищою вологістю. Органолептична оцінка сінажу виявила незначний вміст масляної кислоти. Третій етап тривав 23 дні. Поєднання в раціоні соєвого шроту нижчої якості та люцернового сінажу з невеликим вмістом масляної кислоти призвело до рекордно низьких рівня споживання (19,32 кг СР) та надоїв (22,37 кг). За збереження таких показників господарство отримало б 6 800 кг на дійну корову в рік (на 1 300 літрів менше, ніж на якісному раціоні.
Нову партію соєвого шроту перевірили в лабораторії по всім можливим параметрам. Високу якість підтверджено лабораторно. А от в раціоні, в поєднанні з сінажем нижчої якості, значних змін якісний шрот не зробив. Четвертий етап тривав 29 днів. Споживання за добу практично не змінилося (19,31 кг СР). Надій зріс на 0,5 кг (22,87 кг).
Ситуацію з споживанням та надоями змогло виправити лише відкриття нової траншеї з хорошим сінажем. П’ятий етап тривав 25 днів. Середнє споживання за період піднялося до 20,87 кг СР, надій – 24,84 кг. Скоригований прогнозований річний надій – 7 600 кг на дійну.
 

Залежність між споживанням (кг СР на корову в день) та надоями (кг на корову в день)
 
Недоліком дослідження було те, що лабораторні аналізи кормів не проводилися. Органолептичні дослідження як шроту так і сінажу показали незначні відхилення від норми.
На господарстві закладено сінаж з перевищенням допустимих меж вологості. Цим сінажем годували 52 дні. Придбано соєвий шрот не належної якості. Цим шротом годували 55 днів. В результаті господарство втратило 500 літрів з корови в рік. При закупівельній ціні в 6,20 грн, це означає недоотриманих 3 100 грн з корови. А тепер помножте цю цифру на власне дійне стадо…
 
Отже:
протеїн з грубих кормів в рази дешевший за протеїн з інших джерел
грубі корма – це єдине джерело економічно привабливого молока
занадто ранній укіс – це мала врожайність, висока собівартість та повільне відростання до наступного укосу
якість – це конкретні цифри. Для люцернового сінажу можна орієнтуватися на «стандарт 20-30-40» (20% протеїну, 30% - КДК, 40% - НДК)
щоб отримати «стандарт 20-30-40» варто закінчити укіс в середині фази бутонізації. Для укосу більше 5-ти днів це означає починати ще до бутонізації.
вміст протеїну в сінажі 15% (замість стандартних 20%) означає втрату 10 грн з корови в день
якість люцернового сінажу – це не лише зменшення частки соєвого шроту, а й визначник рівня споживання раціону.
укіс 2016 року визначатиме економіку молочного бізнесу на весь рік. А значить ці кілька тижнів варті особливої уваги та особистої присутності на полі.
Сінаж на кінець бутонізації