Не все в перезимівлі залежить від погоди

Не все в перезимівлі залежить від погоди

Саме зимовий період, що є найсерйознішим випробуванням для рослин, багато в чому визначає врожайність. Перезимівля залежить від погоди, а та, в свою чергу, від небесної канцелярії. Але, не лише погода визначає перезимівлю, і доки на небесну канцелярію аграрії не мають впливу, варто звернути увагу на ті фактори, що знаходяться у нашій власті.

Несприятливі зими можуть стати причиною сповільнення розвитку як окремих рослин (а звідси нерівномірність фаз розвитку рослин на полі, слабкіший вплив хімічних засобів) так і всього поля (затримка з дозріванням). Вони ж знижують стійкість рослин до хвороб, а то й зовсім стають причиною відмирання як окремих рослин так і всього поля. Однак, різні поля одну й ту ж зиму переживають по різному і показують різну врожайність. Причина тут в тих факторах, на які ми маємо вплив.
В школі нас учили, що вода замерзає при температурі 0 градусів С. Як тільки вода в клітинах перетвориться в лід розривається клітина і рослина гине. Якщо ж сніг посипати сіллю, як це робить дорожня служба, то він не буде замерзати навіть при значних низьких температурах. Так і з внутріклітинною та міжклітинною рідиною – чим більше в ній розчинено цукрів, тим нижчу температуру витримає рослина. Отже питання перезимівлі в значній мірі визначається накопиченням достатньої кількості цукрів в вузлі кущення. Коли відкинути складні наукові слова, то все зводиться до того, що краще перезимовують сильніші, добре розвинуті рослини. 
Для озимих злакових оптимальним станом для входження в зимівлю вважається наявність 3-4 стебел з 3-6 листочками на кожному. Стебла з одним чи двома листочками мають високу ймовірність відмирання весною. Стебла з 7 і більше листочками є перерослими і в них збільшується ймовірність вимерзання в зв'язку з переходом у стадію виходу в трубку. А от щоб отримати такі рослини перед входженням в зимівлю потрібно організувати хороші умови для їх життя, і все тут починається з передпосівного обробітку. 
Для проростання насінині потрібні як волога так і повітря. Доставляються вони через ґрунтові пори (отвори між фракціями ґрунту більше 1 мм для газообміну) та ґрунтові капіляри (отвори менше 1 мм для капілярної вологи). Передпосівний обробіток повинен забезпечувати близько половини ґрунтових фракцій з розміром подібним до розміру насінини та половину з більшим розміром. Недостатнє рихлення може бути причиною недостачі капілярної вологи, а надмірне – кисневого голодування. Структура ґрунту утворена передпосівним обробітком тримається протягом певного часу, потім ґрунт всідається (глинясті) чи розсипається (пісок). Щоб така структура ґрунту трималася довше потрібно мати природною структуру близьку до оптимальної. Для того потрібна активна робота мікроорганізмів і правильна робота з пожнивними залишками (ні в якому разі не спалювати їх).
В останні роки лімітуючим фактором для хороших сходів є наявність осінньої вологи. Тому так важливо провести правильний передпосівний обробіток та зберегти вже наявну в ґрунті вологу. Потрібно мінімізувати час між передпосівним обробітком та посівом. Хорошим рішенням є застосування посівних комплексів, що за один прохід проводять передпосівний обробіток, передпосівне ущільнення, посів, прикочування та легке штригелювання. Між передпосівним обробітком та посівом проходить менше двох секунд. Штригелювання створює розрихлений шар що запобігає випаровуванню капілярної вологи.

Процес утворення листків та пагонів під час кущення

Дата Сума середньодобових температур Основний пагін Перший боковий пагін Другий боковий пагін Третій боковий пагін
24.09 посів 0        
1.10 сходи 90 1 листок      
5.10 160 2 листок      
11.10 230 3 листок      
20.10 300 4 листок 1 листок    
28.10 370 5 листок 2 листок 1 листок  
8.11 440 6 листок 3 листок 2 листок 1 листок
20.11 510 6 листок 4 листок + боковий пагін другого порядку 3 листок 2 листок
5.12 580 6 листок 5 листок + 2 бокових пагони другого порядку 4 листок + боковий пагін другого порядку 3 листок

Як видно з таблиці на формування кожного листка іде 70 градусів суми середньодобових температур, тобто для формування 4 пагонів спроможних перезимувати потрібно близько 73 днів (для трьох пагонів – 58 днів). З врахуванням припинення розвитку близько 5 грудня (через низьку середньодобову температуру) це означає, що посівна має закінчуватися 24 вересня (для трьох пагонів – 8 жовтня). Оскільки тривалість світлового дня впливає на процес кущення, то не варто починати посів пшениці раніше 12 вересня. Отже, оптимальну перезимівлю (і найвищий врожай) забезпечує період посівної з 12 по 24 вересня. Якщо ви не можете засіяти всю площу за 12 днів, значить у вас недостатньо посівної техніки. Існує практика коли в посівах після 1 жовтня збільшують норму висіву. Мовляв «не встигне розкущитися зате густіше зійде». Така практика хибна оскільки пізніші посіви мають менше часу для накопичення цукрів та ще й конкуренція за світло заважає. Пізні загущені посіви входять в зиму слаборозвинутими і більш схильні до вимерзання. 
Коли вже згадали за конкуренцію, то варто поговорити про норму посіву. Рідкі посіви дадуть менший врожай через малу кількість колосків. Загущені посіви означатимуть високу конкуренцію, слабкі рослини, високу ймовірність вимерзання та менший врожай через малі колоски. Відстань між рослинами пшениці в рядку має бути 2-3 см. Тобто на погонний метр рядка не більше 50 рослин. Далі дивимося на міжряддя посівної техніки. Наприклад, 12,5 см дасть 8 рядків, а значить 8*50 = 400 зернин на квадратний метр, або 4 млн на гектар (в засушливих регіонах варто знизити на 5%).
Перезимівля рослини повністю визначається виживанням вузла кущення. Із цим пов’язано питання глибини посіву. Жодні дослідження не довели поширену в вітчизняних аграріїв думку, що «посію глибше – менше вимерзне». Навпаки, при глибоких посівах сходи з'являються пізніше, рослини витикаються слабкі. На живлення від сонця рослина переходить лише при появі 3 листочків, а при глибоких посівах уже перший листочок практично вичерпує можливості зернини. Такі рослини не встигають накопичити достатню кількість цукрів. В незалежності від глибини посіву вузол кущення формується на глибині в 2-2,5 см і коли він замерзне, то рослина загине. Встановлювати більшу глибину посіву потрібно у випадку коли сівалка не дотримує глибину закладання насіння. Тоді встановлюємо так, щоб найменша глибина закладання була 3 см (як правило встановлюють 4-5 см). Коли сівалка чітко тримає встановлену глибину закладання посівматеріалу, то для пшениці оптимальною є глибина в 2,5-3 см.
Швидшому розвитку та накопиченню цукрів сприяє одночасне з посівом внесення добрив. З практики успішних українських господарств добре себе зарекомендувала система при якій 2/3 норми добрив вноситься з основним обробітком на глибину в 18-20 см, а 1/3 вноситься з посівом на 2 см глибше за глибину посіву. При цьому створюються хороші стартові умови для швидкого розвитку, накопичення поживних речовин та входження в зимівлю в оптимальній фазі.
А інше все залежить від погоди. Травмує рослини не так низька температура, як її різкі зміни. При поступовому зниженні температури рослини витримують значно більші морози, ніж при різких. Вплив морозу залежить від вологості повітря. При низькій вологості морози не так страшні. Різке настання тепла весною також негативно впливає. Але… Коли ми провели правильний передпосівний обробіток, вслід за ним посіяли в правильні строки оптимальну норму на потрібну глибину (та ще й стартових добрив додали), то де ж і совість у тої небесної канцелярії буде щоб з погодою не допомогла. То ж на Бога надіємося і самі не плошаємо.