Сівалку оцінюють за сходами
Що ж є важливим?
- 01.10.2019
-
Посівна техніка
Якщо порівняти вирощування культур з олімпійськими іграми, то це сильно схоже на естафету. Один забіг доходить до свого фінішу із жнивами. Забіг наступного врожаю розпочинається. Першими спортсменами цього забігу - передпосівний обробіток та посів. Саме вони закладуть основу і настрій для всіх наступних операцій. Важливість якісного посіву важко переоцінити. Коли ж запитати у спеціалістів про вимоги та критерії оцінки сівалки, то в кращому випадку можна почути, що вона має сіяти. В нашій новині ми розглянемо основні вимоги технології та критерії оцінки роботи. Як оцінити першого спортсмена, що задасть настрій всій естафеті? Давайте розбиратися разом.
Основними вимогами передпосівного обробітку є рівність підґрунтя, рівність фону та відповідна комкуватість структури.
Комкуватість ґрунту.
Передпосівний обробіток має створити оптимальну структуру ґрунту, що забезпечить посівмат як повітрям, так і вологою. Крупні фракції створять між собою крупні отвори через які буде відбуватися газообмін та проходитиме волога опадів в глибші шари. Мілкіші фракції відповідають за створення водних капілярів по яких волога буде підніматися в посівний горизонт. В оптимумі половина ґрунтових пор мають бути повітряними, а половина водними. Тому, правильна інтенсивність обробітку має забезпечувати половину ґрунтових фракцій співрозмірних з розміром посівного матеріалу, а половину менших. Оцінюється візуально викопавши ґрунт на глибину обробітку. Недостатній обробіток з великою кількістю крупних фракцій може стати причиною недостатнього контакту ґрунту з насінням (так зване «зависання зерна»); надлишку повітряних пор, а значить швидкого просихання посівного горизонту; недостачі водяних пор, а значить недостачі вологи з глибших шарів ґрунту. Надмірна інтенсивність обробітку створить занадто мілку фракцію, недостачу повітряних пор, кисневе голодування рослин, та і коштує такий обробіток більше.
Рівність передпосівного фону.
В обробітку варто розрізняти структурність грунту (величину фракцій) та щільність (кількість кг в одному метрі кубічному). Передпосівний обробіток потрібної інтенсивності забезпечує занадто малу щільність. Тому цей обробіток має проводитися зі зворотнім ущільненням. Дискова, культиватор, компактомат чи інше передпосівне знаряддя обов’язково має бути оснащено котком. Саме правильна робота котка має забезпечувати як достатнє ущільнення, так і вирівнювання фону. Системи дотримання глибини посіву в сівалках опираються на рельєф, і рівний фон є необхідною умовою дотримання сталої глибини посіву.
Рівність підґрунтя.
Посів має проводитися на однакову глибину на тверде посівне ложе. Звідси висновок: саме підґрунтя, на якому буде сформовано посівне ложе, має бути також рівним. Підґрунтя визначатиме висоту на яку підтягуватиметься капілярна волога. Для дружності сходів це має бути однакова висота. Рівне підґрунтя забезпечує культиваторна лапа з боковими крилами. Однак культиватори на практиці не часто використовують для передпосівного обробітку. Основні причини: мала робоча швидкість, мала продуктивність, великі витрати дизелю. Значного поширення для передпосівного обробітку набули дискові борони. Більша робоча швидкість – більша продуктивність, менший супротив коченню – нижчі витрати дизелю. Однак, рівність підґрунтя при цьому залишає бажати кращого. Використання посівних комплексів об’єднало переваги обох методів. З однієї сторони це все ж дискова борона з хорошою продуктивністю і не великими витратами дизелю. З іншої сторони, жорстка конструкція забезпечує точне ведення кожного сошника за диском дискової борони. Таким чином під кожен сошник виробляється рівне підґрунтя не зважаючи на нерівності в міжрядді.
Основними вимогами до посіву є хороший контакт з ґрунтом, рівний післяпосівний фон, закриття вологи рівномірність розподілу площі живлення та точність дотримання глибини закладання.
Контакт з ґрунтом.
Насіння має знизу контактувати з твердим ґрунтом насиченим капілярами, якого не зачепив передпосівний обробіток. Зверху та з боків – з співрозмірними та меншими фракціями ґрунту. Після посіву ґрунт має бути притиснутим для доброго контакту та швидких сходів. Для цього зазвичай вистачає тиску в 60-90 кг на сошник. При роботі по пожнивним решткам, важким ґрунтам чи швидкості посіву більше 12 км/год для дотримання сталої глибини та якісного прикочування може знадобитися тиск до 120 кг/га. Перевіряється достатність післяпосівного ущільнення проходом по посіяній площі. Ґрунт під ногами має бути м’яким, але взуття не має в нього провалюватися. Недостатнє ущільнення може стати причиною повільної та недружної появи сходів. Надмірне ущільнення може призвести до утворення кірки чи, навіть, пошкодження посівного матеріалу (в основному це стосується ніжного насіння такого як горох, соя, соняшник тощо).
Нерівний післяпосівний фон. Перепади міжряддя/рядок більше 2 см
Рівний післяпосівний фон.
Горби потрібні лише картоплі. Нерівність фону може бути причиною недружної появи сходів, насінню під горбиками потрібно більше часу щоб пробитися до сонця. У випадку нерівностей рядок/міжряддя в рядках збирається волога, що негативно впливає на перезимівлю. Також, нижня частина рослин лишається затіненою. Наприклад, якщо затінити нижню частину озимого ріпаку рослина почне піднімати вузол кущення вище. При розміщенні вузла кущення вище 2 см від землі різко зростає ймовірність вимерзання рослини.
Закриття вологи.
Передпосівний обробіток руйнує водні капіляри в посівному горизонті. Зворотне ущільнення їх створює. Посів з наступним прикочуванням забезпечує контакт посівмату з грунтом та збільшує частку водних капілярів. Ґрунт постійно втрачає вологу через капіляри що ведуть аж до поверхні поля. Щоб знищити ці капіляри після прикочування проводять штригелювання (обробіток легкою пружинною бороною). Це зберігає вологу в грунті, але додаткові переїзди по полю це додаткові витрати, надмірне ущільнення на коліях та ризики вигорнути вже посіяне (особливо це стосується не глибоких посівів). Однозначну перевагу в цьому плані мають посівні комплекси що виконують всі вище зазначені операції за один прохід. Жорстка конструкція забезпечує точне ведення граблин штригелю в міжрядді. Отже ми отримаємо рівномірний розрихлений шар грунту на всій поверхні поля, а насіння залишиться в рядочках на заданій глибині.
Розподіл площі живлення (міжряддя).
Найвищий результат дає поле, на якому всі рослини рівні (дружно зійшли, разом розвивались, були в однакових фазах розвитку в один час). Для того потрібно всі можливості поля розділити порівну між рослинами, виділити кожному його простір для життя. Практичними дослідами доведено, що оптимальна відстань між рослинами озимої пшениці становить 2-3 см. При відстані між рослинами більше 3 см (менша норма висіву) зменшується кількість продуктивних стебел та знижується врожай. При відстані між рослинами менше 2 см збільшується конкуренція, пригнічується розвиток рослин та знижується врожай. Тобто, оптимально на погонний метр рядка має бути від 33 до 50 рослин. При міжрядді в 12,5 см Ви матимете 8 рядків на метр, а отже 50х8=400 рослин на квадратному метрі (або 4 млн шт. на га). Міжряддя в 15 см дає 6,67 рядків на метр і максимальні 333 рослини на м кв (3,3 млн шт. на га). Міжряддя в 20 см і того менше – 250 шт м кв (2,5 млн шт на га). Південь та Схід України зазвичай сіють 3,5-4 млн шт на га. Північ, Центр та Захід – 4-4,5 млн шт. За таких норм посів сівалками з міжряддям більше 12,5 см означає негативний вплив конкуренції між рослинами. На перших стадіях розвитку загущені рослини активно конкурують за сонячне світло, листочки тягнуться в гору, рослини слабо кущаться, слабо розвивається коренева система. Таким рослинам важко накопичити необхідну кількість цукрів до морозів, багато з них вимерзає. Не активне кущення – це зменшення кількості продуктивних стебел та зниження врожаю. Для оптимальності розподілу площі живлення вужчі міжряддя мають перевагу, однак не всі сівалки роблять з вужчим міжряддям. І на те є причини. По-перше, вужче міжряддя означає насиченість робочими органами що збільшує схильність до забивання. На клейких ґрунтах півдня важко сіяти з міжряддям менше 16,7 см. Посівні комплекси з вузьким міжряддям зазвичай роблять довшими, розтягують робочі органи вздовж щоб збільшити прохідність. По-друге, вужче міжряддя при сталій робочій ширині означає більше робочих органів та вищу вартість машини. Навіть при незначних змінах міжряддя з 15 до 12,5 см кількість сошників зростає на 20%. Більші інвестиції з торицею окуповуються більшим врожаєм.
Дотримання глибини закладання.
Наступним етапом оцінки сівалки є оцінка сходів.
![Newsletteranmeldung [uk_ua]](/img/icons/Piktogramm_Newsletteranmeldung_30x30.png){kind=icon}