Пам’ятаєте запах сіна, заготовленого вручну: скошене косою, перевернуте вилами, зібране граблями? З нього можна було чай заварювати, а на ньому цілюще виспатись. Різниця із сіном, заготовленим промислово, технікою, одна – кількість пилу. Наскільки це драматично? Ну, ніби ще жодна корова скаргу не написала. На практиці надлишкова сира зола (лабораторний показник, що характеризує  вміст пилу у кормах) має такі основні наслідки:
 - Патогенні мікроорганізми зменшують поживність корму. 1% вище природних 10% забирає 200 кг молока від корови за рік.

 - Продукти життєдіяльності патогенних мікроорганізмів у силосі в кращому випадку показують вміст антибіотика в молоці, хоча його й не кололи. 
(Джерело: Наково-досліднийкий інститут Гумпенштайн, Австрія, www.raumberg-gumpenstein.at/ ) 

Тепер, свідомлюючи фізіологічну й економічну функцію чистоти кормів, ми розуміємо вимогу виробників молока, яку винесено у назву статті. Основний постачальник бруду до кормів є сіно та трав’яний силос, оскільки вони після скошування залишаються на полі й техніка ще тричі контактує робочими органами із пилом. Критичною операцією у ланці є згрібання трави. 

Пізнавальне опитування провів інститут Вайнштефан, Тріздорф (Баварія, ФРН), результати наведені на графіках 1-3. Що є найважливішим у процесі заготівлі кормів? Майже одностайно (78%) практики висловилися за мінімальне забруднення корму. Висока продуктивність на другому місці, але із значним відривом – лише 14% опитуваних назвали цей критерій найвищим пріоритетом. Такі показники як «мінімальні втрати трави при валкуванні», «ущільнення ґрунту» та «мінімальне зношування граблин» виявилися практично несуттєвими.

 

 

 

Щодо питання про основну причину забруднення кормів пилом та землею думки дещо розділились. Але більшість опитуваних назвали основною причиною забруднення валкування кормів (майже полови-на опитаних), на другому місці – косіння (40%), на третьому місці – ворушіння. Підбирання – чи то комбайном, причіп-підбирачем чи прес-підбирачем – майже не впливає на процес забруднення кормів.

Цікавими виявилися думки аграріїв з приводу дій для зменшення забруднення кормів. Переважна більшість (72%) фермерів вказали на акуратне встановлення/регулювання валкувача! Так само високо опитувані оцінили значення догляду за самими кормовими площами. Лише після цього ідуть вимоги виставляти висоту зрізу косарки не нижче 6 см та найкраще копіювання поверхні поля робочими органами кормозаготівельної техніки. І хоча продуктивність валкувача поставили лише на друге місце, тенденція до збільшення робочої ширини захвату цього агрегата зберігається.

Підсумуємо: Для більшості підприємств-виробників молока найважливішим під час 
заготівлі кормів є мінімальне їх забруднення, а не чистота поля після згрібання. Недооцінка цього фактору забирає щонайменше 200 кг молока від корови за рік та знижує його якісні 
показники, аж до наявності антибіотиків в аналізах, навіть у разі, якщо їх не застосовували. Валкувач підбирають так, аби він якомога менше згрібав землі, в найкращому разі не торкаючись її зовсім. Продуктивність можна отримати шляхом збільшення ширини захвату або кількості машин, а не завдяки швидкості.